вторник, 1 марта 2011 г.

"Добита" мрія :)

Кожного дня на протязі майже року я думала про цей пост, обдумувала кожне його речення, уявляла своє та інші обличчя. Тепер цей пост став реальністю. Що ж, розділіть зі мною смак мрії :)

Минулого року, у липні, дізнавшись про те, що я не попала у магістратуру свого універу на бюджет (туди попали тупарилі виродки з моєї групи із товстими гаманцями своїх батечків) я вирішила, що є чудова можливість подумати про своє вільне майбутнє і вирішити для себе, що мені потрібно і чого я хочу. У липні я поставила собі ціль заробляти гроші самій і думала переїхати у Львів. Перше мені попалась робота з рекламою. Я пообіцяла собі, що це буде 1-й місяць, коли я не дозволю мамі пересилати гроші (зазвичай протягом 4-х років мого навчання вона висилала мені 200-400 грн в місяць). Дякую @rostikua за дану тоді роботу. Що ж, згадую той місяць з усмішкою :) Я жила на 300-400 грн в місяць. Так, були часи, коли майже не було що їсти, але була поставлена конкретна ціль - забезпечувати себе самій. Було таке, коли у мене цілий тиждень було в гаманці 10 коп. і я раділа, що вмію пережити ще й це :) Дуже підтримував мене @blogoreader і фінансово, і морально. З таким бюджетом я жила 2 місяці.

У вересні трохи рятували листівки. Сама заплатила за квартиру. Замовлення на рекламу збільшувались потроху. З кожної маленької зарплати я відкладала потрошку на Львів. Потім я раптово захворіла бронхітом і половина відкладеного пішла на лікування. Замовлення збільшувались знов. Інколи намагалась хоч 100 грн вислати мамі. Деколи @WhiteMyStyle підкидував копірайт, що теж рятувало. Були спроби вирватись до Львова - робота організатором вечірок у ресторані "Оазис" (невдало, бо було мало часу і мало можливостей для піару), трохи допомагав @s_tamada з
можливістю заробити копірайтом та рекламою.

У новорічну ніч було загадане бажання пошвидше переїхати до Львова (бажано весною - асоціюється у мене з часом великих змін) і дістати креативну роботу, пов*язану з танцями, співом або вже чим-небудь креативним. У січні комп*ютерний заборгував мені 800 грн за роздачу, та й трохи було відкладено. Із-за компа я майже не вставала. Зате оплачувала собі квартиру, хавку і одягала усю сім*ю із секонду (на Закарпатті таких секондів, як всюди немає). В 10 числах я потрапила на кастинг до балету Наталки Карпи. Мене взяли і я почала доїзджати туди 3 рази в тиждень. Додалась роздача в інтернеті. Мій графік виглядав так:
- 10-13 - роздача листівок;
- 13-14.30 - збір на танці, обід;
- 15-19 - репетиція;
- 21-2.00 - копірайт, реклама, прайс-аналіз для одного сайту.
Підкинула копірайт і @barvinkova - дуже їй вдячна за підтримку також фінансову і моральну, до того ж мені підкинули роботу над прайс-аналізом, над одним з розділів якого я працювала 15 год, встаючи хіба в туалет і поїсти. Проте я завершила аналіз на 430 одиниць за 2,5 дні (дякую @blogoreader за допомогу). Уся робота в неті творилась з допомогою інтернету через мою кантужену Нокію.

2 людей в неті готові були розділити зі мною житло, але у них не вистачало грошей на переїзд, тож я чекала їх і вирішила вигрібати з тим всім, доки не прийде час. Несподівано @Rostyslav ретвітнув, що сім*я знімає хату і шукає ще людей. Після танців я подивилась на хату і вирішила, що час для моєї мрії настав. У п*ятницю я привезла до танцювального залу першу частину речей. Коли я не могла зайти з ними в трамвай і падала під вагою мені допомагали добрі люди, а якийсь мужчина допоміг донести сумки до залу, бо йому стало мене жаль. В понеділок було зібрано всю решту речей. Загалом ці речі нараховували 10 сумок і ще 4 чекали мене у Львові у залі. Прийшли 3 подруги і без зайвих питань брали на себе речі і допомогли загрузитись в маршрутку. В цей момент, як ніколи зрозуміла, що мене оточує тільки найкраще і що Той, наверху, дуже любить мене і завжди мені у всьому помагає.

Отож, я від вчора живу у Львові. Збулось усе, що було загадано у новорічну ніч. До речі, якщо я добре танцюватиму мене візьмуть у основний склад, платитимуть за це гроші і може Ви мене десь побачите по зомбоящику :) Є тимчасова робота, працюю з своєю одноквартирницею, після роботи їду на танці, приїзджаю і займаюсь копірайтом. Тяжко звинкути до графікe, але думаю, вибору у мене немає :) Живу на Санта-Барбарі, тож хто хоче, сходимо на каву якось на вихідних. Дякую всім за підтримку, за Вашу віру в мене і знайте, що мрію треба приперти до стіни рогами і бодати її доти, доки вона не здастся :) Здійснення мрій Вам!