четверг, 1 сентября 2011 г.

Осінній пост

Давно я сюди не писала. Та й, власне, пишу я великі пости, коли є про що писати. Вся моя буденність виплескується в 140 символів в Твіттері - більше і не треба. Що сталось нового за ці 3 місяці відсутності у блозі?

1. Я пішла з колективу Наталки Карпи. Що казати - з тими курками, а в точності, з куркою працювати було ніяк. Коли під час репетиції вона починає з учасниками колективу говорити про дієти і як їй схуднути (худнути їй нема куди), то це трафляло. Майже щодня репетиції по 3 год з пекельними розтяжками. Все правильно, але розтяжки повинні бути через день, бо через крепатуру неможливо тягнутись далі. Ну і плюс до всього вони ніяк не могли сказати, що я їм не підходжу. 4 місяці в дубль-складі - декілька танців я вже знала дуже добре, але мене не брали в основний склад. Я - не сексуальна (на їхню думку), не гламурна і не тупа. Всі ж-бо сміються з якоїсь хєрні, а я дивлюсь на них з непорозумінням, відповідно я настільки морожена, що не можу танцювати в такому колективі.

2. Мене звільнили з бібліотеки, але нічого дивного, бо це була запланована робота на 3 місяці. В день звільнення той же директор запропонував мені іншу роботу - їздити по містах і займатись пропагандою. Ми працювали в Дубно, Верховині та Львові. Колектив попався класний - це не робота, а реально відпочинок і платили добре. На разі ця організація у відпустці, але з вересня починаємо працювати :)

3. Під час роботи у цій організації я познайомилась з одним хлопчиком. То така харизматична істота, яка разом зі мною утворювала вибухову суміш і ми всіх розважали своєю присутністю. Виявилось, що він грає на гітарі. Одного дня мною була кинута пропозиція зібратись на гітари. Ми пішли на так званий Фак-парк - закинутий завод на 4 поверхи і там лабали до 10 вечора. Так у мене з*явилась компанія неформалів-музикантів.

4. До цього часу я вирішила кардинально міняти своє життя. Вдома усе не дуже гладко і мама вигрібала зі складного становища. Були підготовлені всі документи для виїзду в Німеччину по молодіжній програмі.

5. З компанією неформалів ми почали грати на гітарах в "Кабінеті", та всюди, де можна. Деякі мої пісні їм дуже впали в душу і вони вже їх співають напам*ять :) Один Патлатий з тої компанії запропонував мені зустрічатися.

6. В одному з клубів, в які ми ходили на пиво, я дізналась про набір в кабаре. Зараз я їзджу туди на репетиції і там куди більше можливостей реально заробляти своїм талантом танцювати. Моя родина у Львові запропонувала бути моделлю для художників за гроші, а ще я зацікавлена співати в якомусь з рок-гуртів у Львові :)

7. В один день я зрозуміла, що не можу залишити цю компанію, залишити Його, залишити танці, залишити Львів з його переповненими маршрутками, залишити Сихів з його тишею, залишити цих людей на квартирі, які мені - друга сім*я, залишити цю країну, в яку я майже не вірю, але яку все ще люблю, залишити ці івенти - мою велику родину, залишити себе, тісно вшиту у спогади і мрії на цій землі.

Ось що сталось за ці 3 місяці. Жирний пост має залишити жирний слід у Вашій душі і пам*яті. Цінуйте зміни, цінуйте життя, цінуйте своє ставлення до речей у цю хвилину і який би виродок Вам не срав в душу, все буде окей! =***