вторник, 3 июля 2012 г.

Ніхто мене не любить, ніхто не приласкає або 8 пунктів жінки-невдахи

Ще одна тема, яка доволі довго визрівала у мене і нарешті визріла. Я писатиму про жінок-невдах. Жінок, які не можуть справитись зі своїми проблемами, а потім не можуть справитись самі з собою. Жінок, з якими не можуть справитись інші і через те вони роблять так, щоб з ними не справився ніхто.

Я знаю достатньо добре двох таких жінок, але зустрічала по описам друзів та знайомих таких набагато більше. Минуле однієї з них було стрімким - хороше навчання, червоний диплом економіста, шлюб, дитина, розлучення. 

Інша жила без батька, її ображали в школі, хоч вона була абсолютно нормальна та дуже гарна, поступила в технікум, вийшла заміж, народила дитину, розвелась, знов вийшла заміж, народила дитину, знов розвелась. 

Третя гарно вчилась у сільській школі, гарно закінчила історичний факультет з магістратурою, вийшла заміж, але не знає, яку професію їй обрати, нічого не добивається і мало чим цікавиться.

Четверта отримувала завжди середні оцінки, батьки її нікуди не випускали, вона рано вийшла заміж, народила дитину, живе з ними і мріє про походи в клуб та спокій від сім*ї.

Спільними у цих чотирьох жінок є:

1.Лінь. Вони приходять після роботи, вони розвалюються перед телевізором, вони забивають на все жирний хєр, пояснюючи це тим, що в них немає часу, сил та грошей щось зробити. Частіше ця стадія переливається в пункт № 2.

2.Жаління себе. Я так насмажилась на сонці, я так напрацювалась за 8 год робочого дня, мене так дістали на роботі, я сама виховую дітей, я так хочу спатки, мене ніхто не розуміє, криза в Україні і взагалі я така нещасна. Саме незрозуміле - це моє ясне розуміння того, що жаль себе - це перший крок до статусу тупої пізди, яку не можна вважати гідною жінкою. Так, тонну тротилу мені в хату, жінка багато несе на своїх плечах, але якщо постійно жаліти себе за те, скільки ти зробила і як ти змучилася, ти ніколи не зможеш більше і будеш гнити у своїй гордій ідеальності.

3.Агресія. Після важкого робочого дня, вдарившись зранку мізинцем об кухонну тумбочку, виприснувши на себе жир з пательні, раптово відкривши кран і просто тому, що ти всіх заєбала своїм ниттям, слід обов*язково виплеснути на когось відро гівна, щоб стало легше. Якщо витримуючий порцію гівна, мовчки приймає цей виклик, треба образити його ще більше, піти відпиздити домашнього пса чи принципово не жерти пів дня свіжозвареного борщу, хоч би від голоду очі лізли. Мені шкода цих жінок, чиє дитинство було складним чи життя не склалось, але маленька дитина, що залишилась у Вас всередині, робить з Вас монстра і так усім іще більше на Вас срати.

4.Відсутність бажання гарно виглядати. Небриті ноги, ламка та штучна пакля на голові, колір, що вигорів ще за часів О.Македонського, жирні складки, страшний сільський одяг, хода пацана з району. Та звісно, що Вам срати на мужиків, що зламали Вам життя. Але я скажу більше - Вам срати на себе. Ви не повинні жити заради мужиків. Ви повинні жити заради себе. Вам повинно бути приємно, що Ви йдете гуляти в чудовій формі, якщо Ви, блєать, взагалі виходите гуляти. Ви маєте вдягати гарну білизну, якусь спідничку, маєте змінювати образи. Але, звісно ж, простіше сказати: "Досить з мене мужиків!", "Та я народила дітей!", "Е, хай молоді таке роблять!" Дибілістичний менталітет української жінки після виконання плану навчання-заміжжя-діти спустити себе у моральну та фізичну каналізацію без шансів на повернення. Пробачте, краще я здохну, аніжа дозволю собі таку нікчемність.

5.Неправильна роль дітей. Чомусь ці жінки думають, що виховавши дітей, приділивши безсонні ночі, гроші час та усю молодість цим ушльопкам, діти повинні тут же почати їх забезпечувати і стати для них рабами. "Іди зі мною в магазин", "Міг би й мамі помогти", "Прибери, помий, засуши, закрути, туди не йди, сюди не йди, туди до 9-ї, ціле літо робим ремонт, куриш - урод, не куриш - ти шо мені брешеш?" і т.д. Допомога потрібна, це необхідний елемент будь-якої сімейної злагоди, але коли О. каже, що їй буде мало зп, яку планує заробити її дочка, дочка подумує послати О. куди подалі. Жінка без чоловіка досить агресивна людина, але дитина - це не робот для твоїх потреб, якого ти використовуєш, коли тобі потрібно. Це - свідома людина, що має право на своє життя, свої емоції та вибір і якщо Ви втратили таку можливість в своєму житті, дайте її іншим.

6.Рахування грошей. Це особливо стосується не тільки жінок-прикладів, а й усіх інших. Невдахи рахують Ваші гроші, витрати та заробіток, щоб визначити, наскільки Ви випереджаєте чи не випереджаєте їх, щоб в кінцевому результаті все одно бовкнути щось недоречне. Зважаючи на їх боязнь змін, вони переважно завжди залишаються на колишніх позиціях і смачно обсирають тих, хто живе гірше, ніж вони, підвищуючи таким чином почуття власного достоїнства. Вони немов вираховують те, що могло би у них бути і намагаються всяко "приліпити" до Вас почуття вини за потрачені гроші, незважаючи на те, що заробляєте Ви їх самі.

7.Заздрість. Ясний хрін, заздряча жінка - страшна особа. Особливо, коли Ви легко досягаєте того, чого у неї не було. Вона одразу знайде причини, звідки Ви взяли ці гроші, причому подасть їх так, щоб не виглядати невдахою, проте ті, хто реально оцінює її становище, зрозуміє, що до чого. 

8.Ранній шлюб і народження дитини. Це проблема, яка помічається і у більшості молодих жінок, проте не змінює свого статусу. Моя позиція така - ніхто не каже, що ти невдаха через те, що ти рано вийшла заміж і народила дітей. Але я кажу, що ти невдаха, тому що ти постійно ниєш, як ти заздриш своїм друзям, що реалізували себе в твоєму віці і мають можливість ще активно використовувати своє життя. Тоді ти мала вибір і знала, чим це закінчиться. Тоді у тебе в голові було два запитання - я хочу дитину чи я хочу життя? Ніхто не осуджував твої почуття і твій вибір, продовження роду - це круто. Але не надійся на любов дитини, якій ти одного разу сказала "От я дура, нахєр я тебе народила, так би зараз була спортсменкою чи професійним інженером" Ти в цей момент стала для неї найбільшою невдахою, зробивши необдуманий вибір, що перекреслив усі твої можливості, тож пожинай плоди.

В основі усіх цих пунктів лежить страх, ненависть, біль, слабкість. Це відсутність віри у себе, невміння переступити через щось. Невдахам приємно знаходитись в такому положенні, адже положення невдахи таке зручне - у тебе вічно стається якась лажа, тебе ніхто не любить, ти не повинна боротися, ти не повинна досягати більшого, ти завжди можеш діставати своїх слухняних дітей (частіше всього у батьків-невдах виростають розумні та сильні діти), ти не повинна слідкувати за собою, тому що тебе ніхто не любить і ти кажеш, що тобі нікого не потрібно, бо це протест, що означає бажання сховатись від того, що колись зламало тебе і ти не змогла цього позбутися. Баби, знаходитись поруч з Вами просто нестерпно. Ви руйнуєте самі себе і не даєте Вам допомогти. Ви самі винні в тому, що світ відвернувся від Вас, бо Ви відвернулись від світу.